думаю беззупинну чого боюся
Відрази, відторгнення, тому
я лиш все затягую не йдучи до зубного
І я майже плачу уявляючи, що тобі начхати
Ні, не на мене, а на вид мій, бо як підкупити
Любов як не уявленнями потойбічного?
Та спромонь ним заробити хоч води
Це ж не той світ, де вмирати, це той
Світ де - потрібно перейти кожному
Місячні листування закінчилася
Тобі краще звернутися до лікаря
Дівчина, не янголиця, просто мала
Вже чистоє річище, може ось і паралелі
Збіглася? Та я намив їй каміння і бруду
Прости, що кожен ранок я обираю смерть
До тебе не рухаючись
Впихаючися наче тут
Мені й місце, мені тошно
Від цих життєвих метафор
Боги, пошліть перший дотик
Мені не подобається цей увесь маскарад
Яким зрештою - нехтують, я просто хочу
Вмерти, доторкнутися і вмерти, я в житті
Не розмовляв з жодною дівчиною, а культура
Хвалиться про "з попки у ротик", я не хочу жити
Не хочу, боги врятуйте мене, виведіть до людей
Тим дотиком, я - сама нестерпність, мру з голоду
Не в змозі себе забезпечити, пошліть мені янгола
Говорите "розпочни і втони у гордості", поклоняєтеся
Сатані, Я кричу "помочі", посеред вистави підлаштовування
Не чекайте мого досвіду, я пив у цьому житті максимум
Воду, пошліть мені янголицю, я б помив їй крила, вона ж
Так часто літає болотами, далі буде тільки гірше, а ви
Мені радите звернутися до спеціаліста, якби я міг -
Не було б проблеми, кожна істерія переходить у
Холоднокровне бажання смерті, чого це терпіти
Бути ж - безперечно, а це все лиш забуття
Забутися, життя - прокляття, забудься
А ты кто мне?
Никто никому
Ненужен, все
Варятся у
Власному
Пеклі
ID:
963423
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.10.2022 07:38:42
© дата внесення змiн: 21.10.2022 09:13:01
автор: Enol
Вкажіть причину вашої скарги
|
