Ховайся між дерев, до поки
так сильно б’ється серце …
Без такту, і … до межі …
… ці миті, малюю і всесвіт озветься …
… дрімаючи між гілля,
де шепіт листя опалого …
Торішнім брунькам посміхнеться
Цілунками рос і вітру зухвалого
… незрима тривога минеться …
Під кронами та на коріннях
… сивіють загублені тіні
й півтіні, …
… як тільки дерева у соте розквітнуть
То й світ заспіває:
-Ми вільні, бо сильні!!! Ми вільні !!!
