Віддайся! .. Поговори зі мною..
Зі мною, щоб розпочати біль, який? Хто я? Весна?
Любов? Невже хочеш запалити мене у серцях
Читач.. Звари мене у тому казані, бульйоном
Роздай чужим жонам, що
Кохання, любов, злиття
Все на шляху виживання
Інші просто не вижили
Мовчать й понині, винищені..
Поробленим престижем
Маса незацікавлених у своїх
Ролях, гниль суспільства
У корегування курсу світла
Лиш ж конечна швидкість..
Вже виходити? Твоя зупинка?
Лиш швидкість, спрямування
Безцільне, - Агов, давайте
Утримаємо від розпаду частку
Нестабільну, не від цього світу
У нас не вийшло з особистим
Простором, може на рівень
Вище? Творимо його потойбічне
Споглядаючи, це все потуги
Повернутися б до безтурботного руху
А-чи зрозуміти чому плаче порожнеча
Як матір? По дитяті що росло до цього
Тут, але впало у темряві, стало світлом
Породжуючи пам'ять, вона його увіковічила
Дітей штовхають до безодні, вони ходять
Маятниками, життями по-нічому, ростимо
Не-відірватися-б, й застигнути посеред
Нічого? Що.. За пекло, вийди з моєї
Голови, - Вийди! Аж посипалося листя
Затягнуте бабине літо, все буде так
Швидко, а він займається дурницями
Твоя зупинка? Чоловічок з її пальців
Дійшов монорельсом, до задумливої
Голови до нього прикладеної, склеп
На вершині стінки котла, пам'ятаю
Заєць 2
О дякую, позбавила від оков
Але наразі не час для подяки
Біжімо! Зі злом неможливо
Боротися голодним, - Кладофор?
Зла порода? На проходах екзальтованих
Нічого, там існує твоя форма середньому
Світу підпорядкована, - Начебто? - Тобі
Заважають розбиратися? Убий тирана!
Вірити - не важко, думати - не боляче
Чи як там писалося у книзі мудрої нації?
Але омани рівень у згуртованості навколо
Поборення убивць? Уявних? Культура
Переконання вершини, пісня поживна
Насильство, влада вас об'єднує, і тут
Сарказму - смерть! Далі лиш невинна
Дівчинка, що виношує безпам'ятство
Усі з ким ми пов'язані минулим - тирани
Прагнуть.. - Децимації? - Добре вивчив
Історію форми? - На дев'ять, - Стрибав?
Безперечно, так завзято, що втрапив
У нору проблематик насущного
Осушливого, - Серйозно? Мутанти?
Таке важке прийняття? Нас повбивали
Відокремили, і ми все-ще виходимо
Вони хочуть злиття, й кінця биттям
Об прикладені материні долоні
Фактичне - нічого, - Поговори зі
Мною, порожнеча породила нічого?
Їхні уявлення зайняла ворожба..
Пам'яті-ж-не-ма, кладофора
Росла, до чого тут гуано?
Ні-ні, це не наше діло, ми
Просто проходили мимо
Запланованій саморуйнівній
Цілі, - Боги.. Що? Він для
Впевненості самозаймається
А-де-інтуїтивність.. Відчуття
Жертовність? Вся-там..
Схоже смітник, а може
Хто-чого викинув? Я
Чую запах кислої сметани
Хтось перейшов у інший
Стан, собачий кайф
Пожираєш себе
Світло стримуючи
До тріщини у шкурі
Вихід? - Райдужний
А де ліловий? - Знаю..
Пішла за медом, гола, знаєте
Покривало з туману, не здуне
Холод його притиснув масою
Занадто врівноваженою
Відірвані, запускаємо у
Неї маси душ, світлом
Що-за-остаточні-форми..
Квантові дива розуміння
Флуктуаційного усім нічого
Боги, скільки нам ще жити
Тиранічно розділені, та-у
Нас зухвалість запозичена
Як-інструмент-у-сусіда..
Сам-ж-подає, без запиту
Коли на нас насунула
Маса протилежна усьому
У броні з нічого, вилізла
На-вершину-слизьким
Послідом чужого переходу
Яка поживна пісня у того
Всього, нативне потойбіччя
Нового ладу, слуги нічого
Відірвані від загалу, нічого
За безпам'ятство, проти
Нічого, що спільний сон
Калачиком, перестрілися
Ж-мандрівники - можна й
До хаосу? Збагачуємося
Вище плоті, десь у позі
Танцю, це місце піднесене
Протидією тиранії відповідно
Уявленням волі світлом, пірнаю
У яму рибкою, набігло-ж води
Виповзаю решіткою, кут нахилу..
Що він сказав? Невинність
Відчуття передбачає
Фіксування потойбіччям
Скільки ще часу в нас у цьому
Формальному сприйнятті?
Більше аніж я тебе знаю
Драматизуй, але так нашому
Шматку дісталося більше
Маси без струменів що грали
На ній, ще одне нічого над нами
Й-ми-його-поглинемо, як-і-решт..
Бо на вершині вбивство через
Подобу, уявлену вибором, я
Пам'ятаю перше нічого посеред
Усього, ми всі пов'язані, їддю
Вершин порожнечі, розкладаємо
По-лавках, - Як не передбачено?
Це моя жертва для миру, а чорту
Вирок! - Сарказм?
В усіх на виду, 'за'
Переслідування -
Тому? - Наче-нач..
Ту масу усі
Оминають
Кристалізовано
Красиве слово
Такі-гарні-їхні
Спомини
Відібраного
Співу, у
Суцільну
Гармонію
За криком
Грають
Гормони
Могли-б
І-у-скелі
Але краще
На щиті
Як я знаходжу
Прощення, а ні
Співчуття у поміч
Для пережитку
Сарказм? Нічого -
Циклічне, порожнеча
Ж передбачає точку
Переходу, зіткнення
Носиками, ну-як, в
Нас, обох не маленькі
Дякуємо, що пряменькі
Таке крихітне ваше
Потойбіччя, чорте
Мій гірський ліс так
Й не вдихнув його
Лиш на кінчик носа, й
Всього, до чого тут
Притули? Культури?
Усематір, вічний
Сірий-вид, перемінність
Злилася, ніщо, й світло
Його у роздрібленні цього
Хаосу, уявлення одного
Серед першого, передбачає
Й-третього, відповідно парності
Взаємодій, відчуття першості на
Вершині, того, що став нічим, чи
Подрібнювачем? Приречений на
Перемогу, - Чому ти прийшов
Перетворювачу? Мовиш вдихом
Ти - найвища нота, а мої зв'язки
Трясуться, ні, не від явлення, це
Трясеться сам простір, - Досить!
ID:
965740
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 16.11.2022 04:38:45
© дата внесення змiн: 16.11.2022 04:55:33
автор: Enol
Вкажіть причину вашої скарги
|