Відкидаєшся і
Відходиш, історія -
Наркотик, більшість
Не варта бути
Божевільними
Промерзлими тінями
Розкажи мені про дні
Гравців, чекаємо ночі
Такий екстаз вигравати
Не маючи на те підстав
'Наче-наче', віддаємося
Однаково кожній частинці
Невідомого, посудимо?
Помиємо посуд? Молодою
Кропивою, талою водою
Так багато натекло видовищ
У понеділок накоєних, усе
Пам'ятають слони, блукачу?
Блакитний надгігант самотній
На тебе дивитися краще з
Далека, - Ти Денеб? - Гірше
Антреприза
Найбезпечніше місце -
У саду вбивці, десь глибоко
Добре що люди не слони -
Забудькуваті, не відчуваємо
А лиш співпереживаємо
Як ти міг вбити собаку?
Він радіє твої слині набраній
Сказати команду, п'ять хвилин?
Що було у першого? Заздрить
Твоїй їді віднятій само-думно
Який в нього був вибір?
Без репродуктивних амбіцій
Все буде згодом, обійнятися
Б, - Вічні муки забуття, це -
Твій вибір, ти оступився, що
Ж - буває, радію першим
Цьому, і посилаю як і відьму
Трансгалактично, дочекайся
Ще мого продовження у дітях
Останнього, що нікому
Подітися, наче, лиш ти
Іскрою в пасивному світі
У приклад, штурхання об
Утробу - було після, тебе
Звеличують ненавистю
Але ти просто бився
Невинність стимулів
Може говорити іншою
Мовою, але ти віддаєшся
Лиш своєму ненависному
Спомину відповідно
Дякую за можливості
Посунься, подвижний
Ти нічого собі не відрізував
Так чого мені наговорюєш?
Ти був подібний усьому лиш
Хотів на-зовню, забутися
Мені тебе цілком не втямити
Танцюючи у тілах невинних
Що хотіли лиш дотику, спливай
Як прорвешся крізь їхній страх
Первинний у відповідність
Тони, як немає, що відповісти
Так був породжений всесвіт
Дрібкою зухвалості, не акцентуй..
Тепер тобі є куди подітися
Танцюй і палай, ти - вічний
ID:
967384
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.12.2022 08:43:54
© дата внесення змiн: 04.12.2022 08:43:54
автор: Enol
Вкажіть причину вашої скарги
|
