Війна це будні, кров і піт,
Ні вихідних нема, ні свята
І залишає страшний слід
На тілі та в душі солдата.
Сліди каліцтва і від ран,
Вони соромлячись ховають,
А про душевний біль і стан
Ніколи майже не питають.
Якось не прийнято… Завжди
Лиш те, що зверху помічають,
А ось в душі війни сліди,
Чомусь за рани не вважають.
Їх тисячі, без рук, без ніг,
Відводим погляд винувато…,
З них кожний все зробив, що зміг,
Та навіть більше – був солдатом!
Тому при зустрічі всміхнись,
Для них це важить так багато,
Рукою серця доторкнись,
Даруй душі подяки свято…
30. 12. 2022 р.
