Привіт Весна!!!
Неси тепло скоріше.
Я зняти хочу з себе пуд одеж.
Ти помолодшала,
А я вже постарішав.
Розказуй де була і як живеш?
Ми тут з зимою всі осиротіли.
Пригадуєш себе в минулий рік?
Як виживали, як ми животіли,
Твій пили весняний, кривавий сік.
Що там по переду й гадки не гадали.
Пірнули всі в страшний та лютий бій.
З тобою весно ми перемагали,
І рухались у літо за обрій...
Але ж яким воно було спекотним...
Зло відтворило пекло власноруч.
На волю вийшли виродки-істоти,
Втопивши Всесвіт в сотнях тисяч Буч.
Здригнулись гори від плачу та горя,
І тиснула пітьма зі всіх сторін.
Штовхнути скелі прагнула у море.
Та непохитним був наш стрій та чин.
А воля зріла тим незламним духом,
Та билась пульсом нового життя.
Солодким відчувався смак задухи,
Та Азовсталі подвиги звитяг.
Згадай весна про наші контратаки,
Звільняли як Макаров та Мощун.
Про те як нищили рашистські танки,
Про те як їх "москву" втопив "нептун"...
Стрічай весна непереможні лави,
У Мар'їнці, в Авдіївці. Бахмут
незламний пам'ятає нашу славу,
Дух воїнства з часів героїв Крут.
Привіт весна!
Моя неспинна сила!
Твори, крокуй, пульсуй, живи й майструй,
Щоб в душах наших впевненість зродилась,
Та в перемогу віру подаруй...
