Ніжність (переклад вірша «Нежность» Б. Пастернака)
Сліпить очі блиском,
Сьома, вечір вже.
З вулиць до фіранок
Темрява повзе.
Манекени-люди,
Лиш в жаги журба –
Водить руку всюди,
Всесвітом стриба.
Серце б‘є в долоню,
Видає цей біт –
Втечу і погоню,
Трепет і політ.
Почуття на волі –
Миттю, в рись стрімку,
Як порвав свій повід
Кінь у мундштуку.
Нежность (Б.Пастернак)
Ослепляя блеском,
Вечерело в семь.
С улиц к занавескам
Подступала темь.
Люди — манекены,
Только страсть с тоской
Водит по Вселенной
Шарящей рукой.
Сердце под ладонью
Дрожью выдает
Бегство и погоню,
Трепет и полет.
Чувству на свободе
Вольно налегке,
Точно рвет поводья
Лошадь в мундштуке.