У дворі дідуся і бабусі було посаджено не так багато яблунь. Пепінка з краю города, Семеренка на клумбі перед хатою і дві яблуньки на місці старої хати, не пам'ятаю назву сорту, але точно осінній. І якось ці два деревця були особливими.
Кожен стовбур яблуні обкопаний та гарно обкладений побіленими напівкирпичиками. Прабабуся Маня садила навкруги яблуневих клумбочок свої найулюбленіші квіти - настурції. Вони гарно оздоблювали яблуньки своїми помаранчевими квітами і круглими зеленими листками.
Коли було спекотне літо, дідусь під яблуньки виливав з десяток відер води з криниці і говорив:
—А це, щоб яблучка були соковиті.
І ці яблуньки віддячували нам завжди гарним урожаєм. Вистачало яблук усій родині: і на зиму заготовити, і сік вичавити. А смак не сильно солодкий і не сильно кислий, ароматний, насичений літом. Хрусткі, жовтуваті, соковиті плоди середньої величини. Для мене найкращі яблука з мого дитинства.
Також полюбляли ці яблучка і мої однокласники. У нас клас був великий, дружній. І якщо я несла в школу поласувати ними, то потрібно було брати чималенько, щоб було чим пригостити. А якщо вони закінчувалися, інколи я з декількома однокласниками прибігали на перерві до бабусі, щоб набрати їх.
Поринувши в спогади про дитинство, виринула з пам'яті ось така чудернацька історія з ними.
Не пам'ятаю який це був клас чи четвертий чи п'ятий, але точно восени. Я захворіла і була вдома на лікарняному. Мої однокласники мабуть так засумували за смачними плодами, що виникла кмітлива ідея.
Мою бабусю знали майже всі однокласники і було вирішено піти по яблука без мене. Мабудь ну дуже хотілося поласувати смачненьким. Коли прийшли до бабусі, то заявили:
— Алла передала, щоб ви дали яблук на клас. Бабуся ж звісно пригостила, але ледь стримала сміх.
Пізніше від бабуні я почула цю розповідь, не буду писати імена героїв, можливо прочитавши самі згадають і посміхнуться.
Ось така кумедна історія сталася в дитинстві. З теплотою пригадую і бабусю з дідусем, і однокласників, і смак яблук дитинства.
Щасливі були часи, світлі та безтурботні.
Ось власне "світлі" і "безтурботні", а ще чисті, щирі і теплі - ці слова найкраще підходять Вашим творам! Особисто в мене вони викликають саме такі емоції.
