Просить земля:"Хмариночко, полий!"
Хмаринка полила б, та стільки нема сили.
Та ось з'явились хмарки, звідкіля?...
й громи так грізно-грізно задзвеніли.
І вже шумить, іде рясненький дощ,
бо ліс і поле сизі хмари вкрили.
Радіють яблуні та груші у саду,
умився персик, напилися сливи.
Повивсь сміливо вгору виноград,
у вишеньок розчервонілись щічки.
На грядці веселяться:"От так, так...",
під листя лиш ховаються порічки.
Вони такі маленькі. Налякав
їх дощ рясний і грізний грім. Не знали,
що на це свято - диво дощове,
уже давно навколо всі чекали.
Воно прийшло. Прийшло!.. Радіти час,
бо життєдайної все сили набереться.
А поміж хмар веселочки дуга
до всього світу радо усміхнеться.
