Він їхав далеко, (так вирішив син).
Навік покидав рідні стіни хатини.
У серці глибоко ховаючи Крим -
Єдине, чим жив до сивин від хлопчини.
Торкала лозу винограду рука,
Вдивлялися в море заплакані очі,
Мулла до намазу людей закликав,
А серце ридало останньої ночі,
Бо завтра уже мінаретів шпилі
Загубляться в лентах шляхів босоногих.
Йому не потрібно чужої землі,
Де жив, звідти й мріяв вернутись до Бога.
П'янив ароматом розквітлий мигдаль,
А повня така... наче вийшла востаннє,
У серці пекла невимовна печаль,
Важкі його думи стікали сльозами.
Лягали додолу суцвіть килими,
Весна на тепло й на дощі була щира...
Прощався з Чаїром* своїм Киримли*,
У пазусі гріючи пагін інжиру
_____________
Чаїр* - сад плодових дерев, що росте між лісовими деревами чи окремо.
Киримли* - кримчанин, чоловік.
