Темні, чорні, холодні хмари
Все відносять думки до тебе.
Як простити цей біль, не знаю
Коли з вороном серце моє.
У тенетах душі блукаю,
Намагаюсь знайти слова.
Що при зустрічі я розкажу,
Якщо ненароком перед мене з'явиться постать твоя.
Боляче було жити,
Боляче було прокидатися вранці.
З єдиною думкою:
"Хоч би сьогодні зберегти адекватність."
Я присвячую тобі кожен шрам,
Що на тілі як знак зостався.
Говорю не своїм голосам.
І кричу сама в собі: "Отямся!"
Як простити тебе не знаю,
Коли з вороном серце моє.
А думки кожну мить відлітають,
До стражденних частинок душі.
