Ти ранила мене до сліз.
І земля утекла з під ніг.
Підіймаючись крізь роки,
Відпускаю тебе назавжди.
Ти була не моя уві сні,
Наяву, теж була не моя.
Але хай твоя вічна душа,
Завжди буде у Божих руках.
Я з тобою у безлічі днів,
І без тебе, з тобою, у спогадах тратив життя.
І сльозами цей час горів.
Попіл зник, ну а ми — народились в нових тілах.
Ти була не моя уві сні,
Наяву теж була не моя.
Хтось казав, я тебе не вберіг,
Я ж мовчав, але вітер все знав.
Хай тобі, не моя, щастить.
Де би ти... Де би ти не була.
Я тобою так палко горів,
Та не була це ціль життя.
