червоніють на подорожниках
кнопки виклику милосердя —
дихай поруч і не гадай
скільки мають вдихнути легені
щоб стати згодом
дитячими споминами для вітру
який розхитує прогоничі конюшини
наповнює макітри кульбаб —
наче порожні газові кулі —
й може тому здійметься колись
літай-килимом моріжок
з подорожниками для
промокання заграв
і перш ніж впаде зобачимо
в поперечному зрізі простору
милосердя глибше за спрагу —
коли раз на кипіння рос
брунька води —
синя й неврівноважена —
позначає на камені
місце майбутніх вуст
27.01.24
