Плаче старий, адже закінчено книгу,
На кожній сторінці пожити збирався.
Жаль не встиг він: не сплавав, не зістрибнув,
Не ризикував, оступиться боявся.
Білою вороною нескромною та дикою
Він побув недовго.
Ці суворі нерви.
Згладив мрії, більше думав безлико
Так і складалися нові розділи.
А що зараз робиш ти?
Серцем своїм висоту так люблячи,
Раптом злякавшись її краси.
Ти руйнуєш мрії, руйнуєш себе.
Іди туди, де страшно. Але
Ти дивишся похмуре кіно,
А в ньому під регіт невдач
Вершить всезнаючий кат.
Ти пам'ятай про те. Ніколи не здавайся.
Таймінг у страху та плани на вечір,
Гулу натовпу потурати не намагайся,
Хай не стихає у тобі вільний вітер.
Жах колихає з усмішкою Джаконди
Різну дичину на газетних задвірках
Хапкою рукою інтегрує зонди
З різною отрутою. Живе на підкірках.
Плаче старий, адже прочитана книга
На кожній сторінці жити збирався.
Та й перегорнув все, не сплавав, не зістрибнув,
Не ризикував, оступиться боявся.
Роби, що можеш. Буде, що буде,
Ця гіркота помилок - просто сходини.
Де ж твій демон? Нехай він відступить,
Вистачить з тебе тремтіння в колінах.
Хто малює твій день чи рік?
Ти чи той кат доброхот,
Що дорівнює всіх поголовно?
І навіює тобі – сиди рівно.
