... моя Аліса прокидається практично вранці-
саме тоді ненажерливий кролик доїдає сонце,
а крихти, які не смакують, вішає зірками на небо.
Аліса ніколи не куштувала шоколадно-ванільного суму,
з неї не стрибали вірші з розкуйовдженим волоссям
і безсюжетність снів не перекреслювала чекання ночі.
Моя Аліса ненавидить казки з щасливим фіналом -
вона навмисне стирає фінал зі сценарію свого життя.
Її кімната не визнає поклоніння кавовій гущі,
а на світло її ранку ще ніколи не прилітали метелики.
Алісу дратує синій колір і символічність дешевої біжутерії,
але вона обожнює золото тверезих думок.
Зеленоока Аліса спочатку плутає мрії з розпорядком дня,
а потім розуміє, що для неї це одне й те саме.
Її не гнітить одноманітність та сірий колір міста
і їй не хочеться вдихати аромат щойно написаних листів.
Моя Аліса голосно сміється з тих, хто вірить в чудеса-
вказівним пальцем вона дарує їм статус невдах.
Їй не хочеться зігріти безпритульне кошеня
чи прокручувати в пам'яті сотні обіцянок,даних собі.
║║║Штрих-кодами повзуть твої бажання на подарунковому папері
і щастя досягається одним дотиком до блиску вітрин-
Алісо, не дозволяй мені бути тобою...║║║
Коли Твоя Аліса прокидається,- у неї фіалкові очі,
Від сну, що цілу ніч змішував червону і синю фарбу,
Вона не встигла полюбити вранішню каву,
Бо ніхто їй ще ніколи не приносив у ліжко,
Твоя Аліса накрапує крапель настійки з волошкового суму у склянку з вчорашніми ілюзіями,
Їх вона заїдає жменею позаторішніх згірклих зерняток мигдалю,
Твоя Аліса дивиться на стелю,
на якій чорним фломастером вона щодня пише листи, і поки ще не знає кому?
Їх прочитає лише той адресат, який колись разом із нею опиниться в її постелі...
І може тоді, колись... вона вперше спробує вранішню каву принесену замість волошкових крапель,
Але їй так бракуватиме хоч трішечки суму,
А що робити, - це наркотик, на який вона присіла добровільно...
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
здається, що Аліса от-от оживе дякую,Лано
цілком самостійний і довершений текст вийшов