Отак і треба лізти вгору,
Отак і вірить небесам,
Кімнату сіру і простору
За безцінь самоті продам,
Отак плести багряний бісер,
Прикраса неба на землі,
Ми тісто стільки років місим,
А так, завжди лише одні,
Єдині, нам тут і вмирати,
Та тільки смерть регоче скрізь,
Благати, хай іде, не спати,
Вона дасть відповідь – молись!
