Потрібно у майбутнє подивитись
Забути всі образи і печаль,
Щоб у цій тьмі навік не залишитись,
Щоб не тримати в своїм серці жаль.
Потрібно свою душу відпустити
Вона не зможе жити в самоті
І просто перестати вже тужити,
"Змирися, ти одна у цім житті!"
Не буде в тебе теплої долоні,
Що завжди праведний покаже шлях
І не помітиш навіть, як поволі
Життя все ж згасне у твоїх очах.
Не буде щастя, радості, любові
Лише сумна й холодна пустота
Не буде посмішок, а дні казкові
Підуть в давно минулі вже літа.
Змирись - це доля визначена Богом
Живи поки життя ти не пройдеш
Адже вже близько - за твоїм порогом
Стоїть похмура смерть, з якою ти й підеш...
