Пора дощів в душі настала,
З тобою ми вже не пара,
Як долі дві, що не сплились,
По цьому листі розійшлись.
Душа в морози замерзала,
Ніяк не вщухнуть ці вітри,
І білим снігом замітало
Куди б хотіла я втекти.
Зима не може бути вічно,
Вже тане крига у серцях,
Запахло яблуневим цвітом,
Як дивно це - уже весна.
В промінні сонця зігрівалась,
Душа літала в небеса.
Зустріли ми своє кохання,
І осінь більше не прийшла.
