Я справді тебе ніколи не знав
Як би дивно це не було
Часто бачив, слухав та вживу не розмовляв
Здавалося б таке і статись не могло
Та все ж серйозне почуття мене знайшло
При зустрічі, на відстані у десять кроків
Від швидких ударів серця в голові гуло
Скільки б так могло минути років
Та все, на що могли лягти надії
Зі мною ще тоді у перший день пішло
Часи найкращої миттєвості давно пройшли
А ти з’являєшся нізвідки і туди ж щораз зникаєш
Та все ж думки мої тебе знайшли
І думаю, що дивишся з вікна і мріями отам у висоті літаєш
Час від часу очима мене не минаєш
Чарівним поглядом у холі NGFа1 мов би ліскою почуття мої тримаєш
Що в цю секунду ти побачити бажаєш?
Може справді ти цього не знаєш
І я дивлюсь щоразу в твої очі
Вони притягують мов би наркотик, тому і дивитись у них безперервно хочу
А що ж я в них щоразу бачу
Мов до східної казки майстерний малюнок
Твою величі скромної вдачу
Перемоги і золота вищий гатунок
Всім відому життєву задачу
На усміхненому твоєму обличчі, у вісімнадцять – юності ранок
Милий з дитинства зостався серпанок
Здається я бачу найкращу з усіх українських панянок
Спробуй уявити, що тобі не личить
Коли будь-які із посмішок лиш щастя тобі зичать
Якщо Бог є, то він цю неземну красу тобі подарував
І він не схибив це найцінніший подарунок
Натхненним образом же він собі обрав
Наскельний дивовижий візерунок
Його да Вінчі, хвилою морською вирізав
Споглянувши на янгола і німфи поцілунок
Бог творячи красу, вершини досконалості не знав
І незабутній вийшов людству той дарунок
О так, ти справді диво
Твоя зовнішність – насправді ідеал
Весна. Ти відкриваєш двері і посміхаєшся красиво
Ще й слухаєш з мобільного вокал
З динаміка лунає «Ейфорія»2
Тоді мабуть ти почуваєшся щасливо
А я мабуть ще той «оригінал»
Я знаю – не треба було довго так мовчати
Та слів які з’являлись уночі, удень і поруч я не міг тобі сказати
Боявся висоту таку дістати
Тоді не знав як себе показати
І хоч продумував щоразу кожне слово
Як бачив уживу тебе, втрачав дар мови
Літній час пройшов, ти мабуть справді не чекала
У коридорі прозвучало твоє ім’я й твого дзвінкого сміху шквал
Я б дуже хотів знати що ти відчувала
Хвилі всіх моїх емоцій мене вмить налаштували б на «дев’ятий вал»
О так, краси твоєї сила й справді невгамовна
Ось ти пройшла і я відчув всіх почуттів сигнал
І зазвучала в голові мелодія мінорна
Співом під яку резонно розбивається бокал
О так, у всіх людей були забуті мрії
Що оживали у осінній час
Багато з них опісля, ще відчули смак надії
Однак на жаль це не про нас
І пам’ятаю час як я проходив мимо
Мов би зайшов через невидимий портал
Дивився в розклад «зацікавлено» й терпимо
Або гортав з оцінками журнал
Ти одна з тих кого і краший з краших би завжди жадав
Щоночі він зачарований тобою разів зі сто твій голос золотий згадав
Чи є хтось, хто уже оці слова тобі сказав?
І такі є, давно тебе чекають
Багато їх, вони також сьогодні зранку й ввечері тебе вітають
Якщо як я, бояться, лиш на сторінку повідомлення кидають
Або із пабліка листівку в кольорі пересилають
Сильніші, гідніші і сміливіші сьогодні-завтра зустрічають
А може і кохають
Я не один із них
Але ти одна із тих чий образ я навік запам’ятав
Як часто в темряві його уявно малював
Оці оманливі блискучі очі серед мільйонів я б одразу впізнав
Десь триста тридцять днів тому весною їх уперше в натовпі шукав
А зараз дивлюся твою сторінку, а на дворі уже зима закінчила антракт3
І звісно ж знаю що це безглуздо, писати рифмою тобі в контакт
Та я пишу – про що давно хотів сказати і це найголовніший факт
Читаю знову й думаю
«Що це за дурня?»
Мовби поставив нечітку печатку
Але щоб не ступати навмання
Хотів оце сказати ще спочатку
Вітаю з Днем Народження!
1 – корпус географічного факультету
2 – Loreen – Euphoria (переможець Євробачення 2012)
3 – в момент написання тривала відлига закінчилась, пішов сніг