Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Чоловіча біда **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Рубінська, 05.12.2013 - 15:03
Життєвий шлях насичений різними подіями, святами та буденними справами. Наше ставлення до них і формує наше ж сьогодення. Поважливе ставлення до того, хто поруч, прислуховування до думки іншого та вітсутність почуття власника роблять стосунки набагато теплішими. Треба випромінювати любов, тоді й жити краще (яке б не було скрутне становище). Не можна любити тільки тоді, коли все гарно. Взаємоповага та взаєморозуміння - складові щасливого сімейного життя. Дякую Вам, Серьожо, за такий життєвий вірш. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з вами, Надія, життя дійсно різноманітне, та від нас залежить як ми його сприймаємо. У Біблії є оповідання про праведника Йова (чи Иова не пам"ятаю), та коли Бог дозволив сатані випробувати його і той забраз від нього багатство, дітей і здоров"я, то він сказав "Невже ми маємо приймати від Бога лише добре, а поганого не брати." Усе Бог дає на благо і добре, і важке. Бо ми не знаємо, що в нас, а Бог знає, тому і дає важке, щоб те що всередині стало видимим на зовні, і ми могли зцілитися. Тож все приймаймо з шаною і подякою.Дякую, Надія, за вашу доброту. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це повчальний вірш, бо інколи життя насуворіший вчитель.Дякую. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Егеш, життя-буття. Тож треба дивитися куди ступаєш, принаймі розуміти, що ти шукаєш і до чого можуть привести тебе твої бажання.Бажаю вам, Аллочка, зробити вірний вибір у своєму житті. Ростислав Сердешний, 07.05.2013 - 11:22
"Колись у мирі жив, а зараз мир шукає"- і це, на жаль, буває.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, друже, нажаль і це буває. Дякую, Ростиславе Nikita13, 28.04.2013 - 17:06
Думаю, важливо сприймати сукупно тіло й душу як одне ціле. Та не завжди так вдається чинити, потім приходиться терпіти, та терпіти потрібно мовчки, кожному нести свій хрест...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для жінки дуже важливі тілесні відчуття, бо так народжується життя.Але завжди спочаткумає бути любов у душі. Тільки так. Тіло це лишень форма, вона старіє, змінюється. Тож якщо будеш любити форму, то втратиш любов, це лишень питання часу. Але згоден, раз так вже сталося, маєш нести хрест докінця. Щиро дякую, Мар"янка. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую друже. Тема важка, як і саме життя. Але важливо, і я цього хотів досягти, щоб люди читаючи мої вірші заглядали в них наче в зеркало. Питали себе, - А я не такий, я так не роблю. Це стосується як чоловіка, так і жінку. В обох випадках. Тож придивіться уважніше...Дякую Іване за високу оцінку. Відочка Вансель, 23.04.2013 - 16:03
Мені сподобалась,як ти розкрив тему.І як прокоментував,чому так сталося."Ищите красивую душу.Может-найдете и красивое тело..."А не навпаки...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Віда. Так, згоден, - Шукайте душу!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хтось скаже, - Нащо маєшся, кидай, знайди іншу. Можливо він буде правий.Інший скаже, - Спробуй її змінити, бо тиж її колись кохав. За ради дітей, живи з ними. Час пройде, вони все зрозуміють. Зуміють розставити все на свої місця. Можливо і вона зрозуміє. Хай там як, та вона дана тобі Богом. Це твоя ноша, твій хрест у житті. І він буде правий. Багато шляхів перед людиною, але вірний шлях лишень один. Вибири!!! Дякую Вам за відгук, Олена Михайлівна. Олександр Яворський, 23.04.2013 - 14:28
Прочитавши вже жіночу біду, скажу, що чоловіча біда менша… якщо звичайно доцільно їх порівнювати... жінку у попередньому творі по-справжньому шкода… це те, що називається влипла… щодо чоловічої біди, то тут двоякі враження. Звісно пиляє жінка, така вже мабуть у жінок природа, можливо його і справді треба пиляти, щоб був якийсь толк, і щоб із цієї чоловічої біди не сталася жіноча біда… проте, розумна жінка пиляти не буде - зробить так, щоб чоловік сам все хотів зробити для неї... у творі чітко проявляється жіноча зневага до свого чоловіка, зверхнє ставлення, і така собі, скажемо так, вредність жінки. І чоловік для неї – ніщо!!! Так не повинно бути. Це шлях в нікуди… навіть скажу інакше – це прямий поштовх свого чоловіка на лівий шлях… чоловік ж також хоче відчувати себе людиною і він знайде де і з ким себе нею відчувати….якщо поєднювати із моїм твором "на чужому ліжку" ти чудово розгорнув тематику … чоловік, як-то часто буває у молодості, повівся на зовнішні риси, а не на внутрішні…життя не склалося, жити у постійному пресі неможливо, тому безсумнівно чоловік втікатиме з-під пресу доти, доки не втече від неї взагалі… Розумію, що забагато виписую, але насамкінець ще подякую тобі за ці два твори, за бачення ситуації, проблеми, власну думку і погляд на них, і звичайно за хороші вірші!!! За чудовий підсумок про те, для життя потрібно вибирати душу, з якою буде легко жити душа в душу щодня, і від якої твоя душа не тікатиме до іншої душі…. РЕСПЕКТ!!! Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Друже, впевнений порівняння їх болю не доцільне. У кожної людини свій біль. Ось порівняй: мураха несе 5 грам при тому, що важить один, а слон несе пів тони при тому, що важить тону. Кому ваще, а кому легше? Кожному дається у житі ноша, яку він здатен нести. Але ніколи не кажи, - Комусь легше. Бо не знаєш, що для нього та ноша. Ти (пробач, що перехожу на особисте) мабуть тому сприймаєш "чоловічий біль" більш легко і зневажливо, бо дивишся на проблему з свого боку. Мабуть для тебе такий чоловік, тряпка, слюнтяй, бо давно б поставив дружину на місце, чи пішов до іншої. Та бачиш, не всі чоловіки однакові, як з рештою і жінки. Не кожний шукає вихід у коханках, не кожен здатен залишити своїх дітей, не кожен хоче сприймати жінку як ворога, якого треба знищити і поставити на своє місце. Бувають і інші. Для яких діти це їх продовження, для яких жінка, це партнер на все життя, які не хочуть ні з ким воювати, чи кимось володіти. Ще багато можна чого говорити, все ніколи не скажеш. Та тільки інколи моральний тиск і душевний біль тяжщий за смерть. Тож не порівнюй. Дякую друже за щирість і за розуміння. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринка. Лізти у чужу сім"ю, це теж саме, що ритися у помийній ямі. Ніколи не вилізиш чистим. Тому ми часто і залишаємося сам на сам з нашими помилками і проблемами. Ніхто не хоче замаститися. Нам потрібно самим шукати вихід, вчитися розуміти свої помилки. А якщо хтось скаже - Мені потрібний наставник, чи вчитель. Хай згадає про Бога. Кращого вчителя годі і шукати. Дякую, друзяко. Любов Ігнатова, 23.04.2013 - 13:36
бува й таке,Сонечко, я знаю такі сім'ї, де чоловіка не вважають за людину, навіть діти... А йому подітися нікуди...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Любавушка, такі сім"ї є. Та ніхто не помічає того болю. Бо тож чоловік. Тож не фізичний біль. Ніхто не розуміє, що іноді психологічний тиск і душевний біль страшніший за будь який фізичний біль. Є таке поняття - доведення до самогубства. Саме це ї є такий біль.Жінки часто не розуміють, що їх слова це не пусте звукове коливання повітря. Для когось ці слова наче голка в серці. Пробач, що узагальнюю поняття "жінки", але інакше я не можу висловитись. Хай кожний сам вирішує, чи він належить до цього поняття чи ні. Дякую Любавушка за підтримку і розуміння. Ярмульська Галина, 23.04.2013 - 12:27
Бо ця дружина його не кохала тому,і знущалася,а щоб була совісна то ставилася б з повагою до свого чоловіка.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звісно, Галина, ви праві. Якби у людини було б чисте серце наповнене любов"ю і вірою, вона ніколи б не робила поганих вчинків. Але ж Бог створив пекло, то ж мабуть воно для когось? Нажаль іноді ми не бачемо очевидне, бо засліплені незначним і несуттєвим. А, коли починаємо бачити, виявляється, що звільнитися від того зла не так вже і просто. Дякую за розуміння і коментар. |
|
|