Вечірнє місто
горить вогнями.
Наполовину
сонне і пусте.
Принаймні
так здається
з гори "Замкової".
А спустишся
до центру,
так усе живе.
На площі
люди юрмляться,
п'ють каву,
пиво, квас,
хто чай.
Спілкуються насичено,
гуляють.
Пари цілуються
то тут, то там.
Я так люблю
отой вечірній Львів,
що не можливо це
словами передати.
В будь яку пору
чи погоду,
з приємністю
іду гуляти.
І не важливо
сам чи з кимось.
Важливо тільки те,
що Львів.
От так гуляючи,
про час
ти забуваєш.
А спам'ятавшись,
світанок вже зустрів.
Таке воно,
це місто
надзвичайне.
Завжди привітне,
щире й чарівне.
Можливо трішки
десь і неохайне,
але саме таким
люблю тебе.
Мій Львів..
