Ми доживемо до вчора.
Зійдемо героями з усіх перепон.
До старості із вогнем в очах.
Проти критики і сумніву.
За для впевненості й ….
На моїм запясті твоя доля.
Моя ж доля десь блукає.
Часто путаючись в сітці для ловлі риби.
Доля як риба.
Треба йти без жалю, холодно і сильно.
Так, твоя доля зі мною, поруч.
Хоча Ти так так не вважаєш.
Наш контакт навряд впишуть в книги з історії.
Але можливо туди попаде наш союз.
Наші дії навряд приємно сприйме церква.
Але нас не засудить Бог.
Ми два судна які пливуть разом,
І якщо їх розділити
Вони все ж так будуть плисти
Але вже з менш приємним багажем на балубі.
Можливо за рік цього не зрозуміти.
Але після життя.
Бути близькими пізно.
