П'яним димом оповилась мова,
Темним шепотом просвистіла далечінь,
Ти ринув туди де не має жодного післяслова,
Де ти не пристосуєш своїх умінь...
Теплою росою сходить світло,
Туди де тримаєш свою пітьму,
Зайде життя у зацвіле житло,
І ще встигне задихнутися в диму.
Як би ти не хотів і не прагнув,
Ніч не зміниться днем в душі,
Але ти ще на завжди не заснув,
Шукай ,де викинути темінь туші.
Для просвітлення є і інші шляхи...
