Коли вже відійде цей остогидлий стан?
Коли минуть навік всі біди та тривоги?
Щоб на своїй землі ти сам собі був пан!
Щоб жоден окупант не знав сюди дороги!
Коли вже промайне цей божевільний час?
Бо хочеш справді ти, лиш миру та покою,
Здається знов і знов плювати всім на нас,
Несеш любов та правду за спиною.
Шматують день і ніч, мерзотники ті кляті
Освяченную землю, що Богом нам дана!
А може це свої чиновники пузаті?!
Та попри блиск купюр країна в нас одна!
Хоча, що я кажу? Дли кого і для чого?!
Державні інтереси не їхня, то біда,
Бо мали б честь просту не відпустили Свого!
А їхні справи-це ж Велика Тьма.
Закон один для всіх, але не для Кремля,
Подумати не міг, що ворог буде братським,
"Зелені мужички" і тільки тра-ля-ля,
Зустріла наша власть загарбників по-царськи!
Чергова бездіяльність приводить в нікуди,
Якщо ви легітимні, то дійте сміливіше!
"І котиться весло все ближче до води"
Невже нас продають за віллу красивішу?!
А Путін-"царь Русі" зіпреться на престол
Та возвеличить знов "великую державу!"
Я б на таких "царів" складав би протокол,
Хіба потрібна їм, ця лицемірна слава?
Мені вже допекло, зізнаюсь я тепер,
Що просто звідусіль шматують Україну!
Я чув болючий сум та опянілий рев,
Коли ж моя земля наспраді стане вільна?!
Коли вже відійде цей остогидлий стан?
Чомусь терпіти знов немає більше сили,
Не хочеться давно вестися на обман,
Не хочеться збирать країну серед пилу...
