UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ігор Рубцов: Війна за стінами молитовного будинку - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кузя Пруткова, 23.08.2014 - 11:00
Бог настійливо тицяє носом у наші вади, Він хоче, аби ми співставляли наші "хочу" і "мущу" - тоді й "хочу" зміняться. Шкода, що на кожного не те щоби праведника, а хоча б того, хто прагне не бути грішником, - припадає ціла отара тих, кому все байдуже, крім власних бажань. Для таких і молитва, на жаль - лише засіб задовольнити власні недолугі потреби, до того ж і не надійний  . Чим запобігти шкідливому впливу таких на наше сьогодення? Знаю єдиний, хоч, може, і не найкращий і не найдієвіший спосіб - самим бути не такими ні в якому разі. Не маскувати високими ідеалами свої недоліки.То теж не проста справа - але чи є альтернатива? Тримайся, друже, на усіх фронтах, що випадають нам у житті  Читаю на сторінці луганчан у фейсбуці, що сепаратистів насправді там було не так багато, як може здаватися, що більшісь із тих, хто гасав на мітингах - організовані гастролери з усієї Донеччини... Ну і що тепер з того?  Сумних новин більше, ніж радісних. На цьому тижні до війська призвали нашого співробітника Юрка - він має дуже корисну в умовах війни у місті військову спеціальність, але ж він - хвора людина, з серйозно пошкодженим хребцем. Аби ж то його хоча б залишили у підготовчих таборах  .Але натомість у Києві добровільці-афганці організували незалежно від держави багато центрів підготовки, у яких чоловіки і жінки вивчають військову справу у вільний від роботи час. Тож призовники з нашого міста будуть не зовсім геть зеленими і безпорадними - ще не вміють стріляти (де взяти справжню зброю і набої?), але дечого вже навчилися і навчаться ще. Взагалі, мені здається зараз, що усі напасті і біди, що спіткали нас, це тому, що ми не вміємо і не хочемо думати. З усіх живих організмів Господь тільки людей зробив за своєю подобою, наділивши нас розумом, але чи користуємося ми ним? Пливемо за течією, не думаючи про те, чи плесо попереду, чи вирва. Закопали у землю даний нам талант - треба відкопувати, і негайно! Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти пишеш мудрі речі. Бог переймається тією самою проблемою: як вплинути на отару, на яку ніщо не впливає, адже тих, хто підкоряється Слову дійсно меншість? Коли критична маса таких переважає, лишається тільки одне - позбавленя Божої опіки. Так було з усіма народами, які зазвичай у Біблії названо поганськими. Більш того, так постійно було з Ізраїлем. От ми сьогодні розглядали історію, записану у 4-6 розділах книги Суддів. Там тільки підставляй замість Ізраїлю слово Україна і все написане точно відповідає стану речей і навіть гірше. "І кликали Ізраїлеві сини до Господа..., і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ." 4:3. Це аж на двадцятий рік вони нарешті здогадалися про причину своїх страждань. І при тому там не всі були невиправними грішниками, бо багато Божих людей страждали разом із ними. Потім 40 років миру і знову: "А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мадіянітян на сім літ". По тому вони знову отямилися на 40 років, доки був живим Гедеон, а як помер, куди поділася вся праведність? Знову і знову те саме. Якщо на Донбасі не зрозуміють простої речі, що жарти із Богом не проходять без наслідків, якщо цього ж не зрозуміє вся Україна і якщо цього не зрозуміємо ми - члени Церкви, називаючи себе іменем Христа, то ми за свою провину страждатимемо точно, як то було за всіх часів полонів, окупацій, або повного вигублення деяких з народів. Я навіть поміняю місцями: першими маємо отямитися і зрозуміти, чого не робили ми - християни. Не можемо ми знімати з себе провину за стан нашого суспільства. Я мушу це казати, бо до Церкви останнього періоду сказані слова: "Бо ти кажеш: "Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого". А не знаєш, що ти нужденний, і вбогий, і сліпий, і голий!". Об'явлення 3:17. Справді, ми багаті знанням, істиною і жили у стані задоволення цим. А мало розриватися серце за світ, який гине на очах від незнання, беззаконня, безбожного мислення, самолюбства, срібролюбства ну і таке інше. Це час випробування, переоцінки
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя повертається швидко у звільнені міста. Єдине, що потрібно, так це замислитися, чому Бог допустив трапитись такій біді. І відповідь на поверхні - люди виганяли Його із свого життя, виставляли за стіни шкіл, із своїх осель, із своєї свідомості. Зазвичай потім питають: "А де Ти був, коли...?" Отам і був, куди виганяли. Якби не так, то цього всього не було би.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Як це символічно, у серпні підтримка від самого Серпня.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Будемо тут триматися, тільки молися за нас. Дякую, Міло!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Все вернется на круги своя...
