Хто такі «банде́рки» ,
з чим же їх «їдя́ть»?
Де вони знахо́дяться,
яких вони поня́ть?
Може, це «баба́йка»?-
каже мій сино́к,-
Бо всі його боя́ться
І він для нас моро́к.
Навіщо всіх ляка́ють
із знаних телека́мер,
що прийде ось «банде́рка»
й посадить у кунстка́мер.
Посадить й буде ля́чно
та все ж одно оба́чно.
Ото ж всі люди очі
ховають до півно́чі…….
І от на двір вихо́джу,
Дивлюсь: мабуть,«банде́рка»
І я ,як той Ове́рко,
усе уже кида́ю ,
та в хату забіга́ю .
Коли мені у спи́ну
кричить кума Гали́на:
- Та що це з вами, лю́де ,
чого боїшся ,Лю́до?
Невже ми зараз будемо
один одного вбивать?!
Це я, твоя кума́ся ,
яка хрестила Ста́ся,
і нас от перед Богом
рідніших і нема.
Тоді я схамену́лась,
приємно посміхну́лась:
-Як добре,що ми рідні,
Й приятельки наві́к .
Отак от нас жаха́ють ,
лякають з отих ка́мер
і тихо так сміються
над нами потайки́.
Бо коли ми в розбра́ті
Слабкі ми і пиха́ті.
Тож будемо ми ра́зом
І будемо пока́зом
Для всіх своїх братів.
Бо наш народ єди́ний.
Бо ми одна роди́на.
І ненька Україна
Вона для нас одна!