Невже це ти…?
Чи знову доля грає?
Важкі думки,
Давно вже серце крають.
Такого дива,
Не бачив зроду я,
Собою захопила,
І шансу не дала.
Як холодний вітер,
Пройшла через все тіло,
Без будь яких літер,
Душа моя зомліла.
Проте боюся,
Я долі лихої,
Можливо грає,
Вона знову зі мною.
Головна її зброя,
Це чисте кохання,
Знищить навіть героя
Воно, до світання.
Але хочу попасти,
В ці солодкі тенета,
Бо іншої такої,
Не бачила планета.
І долі готовий,
Піти наперекір,
Бо таку не описував,
Навіть Шекспір.
З головою порину,
У ці почуття,
Бо без цієї людини,
Неможливе моє життя
Присвята Ч.С.
