Летить цегла із дахів ,
Кричать малі діти,
Розірвані їх батькі,
Битим склом накриті,
Хочу дітей врятувать взяти їх на рукі,
А вони мене гризуть мов цепоп притнуті.
Ще одна зірвала дах, лежать долі діти,
Тільки вже не як батькі , ковдрою накриті.
Хтось рахує , раз , два , три, тримай дух солдате,
А я бачу коло себе, мою стару матір.
