У таврійських степах,
Небо там голубіше.
Сонце очі краде,
І полин там гіркіший.
На широких просторах
Вітри вільно гуляють
Пшениці і жита,
мов колиску гойдають
А на небі нічнім-
Зорі ясні й лапаті
Ось руку піднімеш
І їх можеш дістати.
Ніч дріма мовчазна
І така тиша стоїть.
Щось шепоче ковиль
Зрідка птах пролетить.
Золотіють лани,
колосяться хлібами
І радіє весь люд,
Хвалиться врожаями!
2011 р.