В Україні біда, воєнна облога,
Розгойдані дзвони, далека дорога
На Схід… бо втопає в гарячім промінні,
В підмогу іде молоде покоління.
В негоду і спеку громлять кулемети:
Палає Донецьк, Лисичанськ градометом,
Луганська губернія гине від болю,
У муках страждають знівечені долі.
Не сплять юнаки, молоденькі солдати
З держави всієї прийшли захищати
Без хліба, води, без гармат й кулеметів
Це мирні хлоп’ята вселились в намети.
Води нема вмитись і їсти немає,
За що український юнак так страждає?
А серце говорить, а хто ж, як не я,
Бо це ж я патріот, Україна моя!
Хоч я Західняк, а на Сході блукаю,
Свою Україну грудьми захищаю,
Так хочеться миру, свободи й спокою,
Моя Україно, я завжди з тобою.
А їх убивають свої терористи
Та ще й обзивають: Бандери, фашисти!
А хто, ви, найманці за гроші Росії
Бездушно вбиваєте брата Вкраїни.
Горить Схід Вкраїни, горять терикони
У розпачі люди, де ж Божі закони?
І стогне земля у крові і багнюці,
І небо заплакало, люди в розлуці.
Невчасно вмирають, а душі невинні
У небо злітають за злобу й провини,
Тіла їх згрібають у братські могили
Ой, що ж, ви, словене, самі натворили?!
В ногах – небеса, а земля в узголов’ї,
На твердій постелі обмитою кров’ю…
І плачуть дерева, коріння під боком
Бо яма велика і дуже глибока.
По вічній дорозі йде жінка і мати
У вічній могилі сини-соколята,
Заплющені очі, змарнілі обличчя,
Вкарбована дата на стежці – узбіччі.
Несходжені стежки, любов недопита –
Сувора могила стоїть серед жита,
Обірване слово в бомбова них далях,
Це злоба й любов залишила печалі.
А зорі із неба на землю світили
І шляхом Чумацьким вкривали могили,
Немає Хреста, не покладені квіти,
Сльозами відспівують мати і діти.
Весна, літо, осінь – краса в попелищі,
Життя найдорожче згубили, навіщо?
Невже у пилюці, в траншеях дихання,
У людському крику найкраще кохання?
Безсмертя кладете під голови тихо,
Долаючи втому ви скоїли лихо.
Сини і батьки! Повертайтесь додому,
В життя не стріляйте з червоного грому.
Священна земля і небесна перлина
За що так страждає моя Україна?
Скажи наш Творець, щоб почули всі люди,
На землю, коли щастя й спокій прибуде?
ID:
550015
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 09.01.2015 11:22:57
© дата внесення змiн: 09.01.2015 11:22:57
автор: Юлія Ющенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
