Невдовзі будем згадувати Крути,
А в них тривають Крути кожен день,
І кров дзюрчить, не помагають джгути,
Під смертний крик намолених пісень.
Невдовзі будем згадувати Крути,
Їх було двісті, триста чи п'ятсот,
А там свої сепаратистські Брути,
І в цю секунду убиває бот.
Невдовзі будем згадувати Крути,
Амбітні хлопці на початку гри,
А в їх батьків серцями вибивають груди:
"Не вмієш убивати, то помри".
Коли ти будеш згадувати Крути,
Їх душі спопеляться у хрести,
Не смій, не смій момент отой забути,
Як в безнадії боронити від біди.
Так! Знов у бій ідуть юнаки (не старики, як у фільмі)... Попереджав же:
