Від чого плачуть королі,
Не вистачає їм грошей,
Нехватка від людей-рабів,
Чи мало стало вже землі?
Можливо в їжі справа та,
Замало спеції їм поклали,
Можливо їжі мало дали,
Чи не налили їм вина.
Від чого ж тоді плачуть ті,
Що все на світі можуть мати,
І ким завгодно можуть стати,
Чому ж страждають королі.
Я знаю, що їх так картає,
Що спати не дає ночами,
Лишає в серці їхнім шрами,
Не лиш багатих це чіпає.
Коханням люди це прозвали,
Його за золото не купиш
І просто так ти не заглушиш,
Що нам з небес подарували.
Ось що дійсно править на Землі.
Не має в грошах голубої крові,
Не має в них і щастя долі,
А королі насправді ті,
Хто крила має у душі.