Кожну годину – очами в ефірі...
Кожної миті душа – на розрив...
Сльоза пропікає у днини ці сірі,
Та серце наповнює болісний гнів.
Бо років аж надцять з-за спини народу
Вкраїні рабівські примірюють шати –
Та аж до сверблячки шукають нагоду
Народ у колоди й кайдани спіймати!
А самі з поживи війни шаленіють,
На гроші для війська роззявивши рота...
Вже рік, як війна, як стежки червоніють,
Як нищить синів України підлота...
Сини ж не вмирають! Крізь тисячі років
За Матінку рідну пліч-о-пліч ідуть –
Їх вправна рука, і тверді у них кроки,
І Ангели Божі рівняють їх путь!
Отямтесь, нахаби брехливої Раші!
Лиш пекло готовить для вас сатана
За ниви та села сплюндровані наші,
За те, що розпалена вами війна,
За те, що ввірвавшись, ви кожну годину
Нам душу і тіло, і серце рвете,
За те, що ножаку всадили у спину,
Що топчете ім’я Вкраїни святе,
За те, що Майдан у жалобі схилився –
Бентежливо "Качі" пронизує спів...
За те, що ви кров’ю живою впилися,
За сльози і горе, і біль матерів!
21.02.2015 року
