Немає пари слів аби сказати осілий біль
Коли щастя здається навколо присутнє
І все так гарно та ясно - ніби не правда
Без сил на місці більш не з дому додому
Повертатись у інший простір-вимір
Де серце печуть висохлі сльози
І тішить усмішка найкращого друга
Душевна розмова, згадки про рідне
Вічні поради на туди і сюди
«Як не крути до нас вас не треба
А ми тут брати – нам тут бути… треба»
І хай може й не кожен день
Горять у вогні очі ті, які вже святі
Без перебільшень, без применшень
Хтось залишиться тут
А когось назавжди не знайдуть
Не знаю як ви
Бо я вже не певен, що їм казати
Хіба не вмирати
Тільки не втихати…
