Коли я вперше тебе побачила
я поклала око на тебе.
Потім ти мені сподобався.
Але аж тепер я розумію,
Що напевно кохаю тебе.
Не знаю чого,
напевне приснилось.
Або ж ні,
воно все таки тут.
Воно все таки існує.
Можливо ти гарний,
можливо чудовий.
Або ж ні,
ти чудово-гарний.
Можливо тому що ти поет,
я закохалася у тебе.
Поклала око на твій погляд,
мене той погляд зчарував.
Ніколи не могла б подумати,
що ще раз закохаюся в житті.
Можливо ти «той самий»,
а можливо не останній.
Але ти справді прекрасний,
і це підтвердити я можу.
