Пишаюсь я козацьким духом,
Незламним, сильним та міцним,
Потужним волонтерським рухом,
Та як народ наш - вольовим.
Непереможним, нескоримим,
Що став під жовто-синій стяг,
Єдиним, як ніколи, вільним,
Твердим, немов сталевий цвях.
Тим, хто бере до рук не зброю,
І ризикуючи життям,
Везе солдатам гум-конвої,
Рідненькі, дякуємо вам.
Хто день і ніч плете та шиє,
Тушкує, смажить та пече,
Хто нагодує, обігріє,
Від Бога, волонтером є.
Олександр Кобиляков
