UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: КАТРЕНИ, 12 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой так, ой так! але вже коли минеться душі тремтіння, коли відкує зозулька свої 99, коли вже нічого не лишиться із бажань, крім потреби каятися! отоді - і в смиренність час впасти буде, і в спокій від життя. а до того - ... хай життя буяє!
Мар’я Гафінець, 20.06.2015 - 20:01
така зажура вікова... і сум.. і думи... А ще тепло у ваших катренах!... а тепло ж не зникає безслідно - воно передається іскоркою через серця і гріє довго-довго!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
коли ти не можеш ні дати щось світові. чи хоч одному серцю, ні сотворити крихту щастя. то, принаймі. можеш і повинен хоч одне те серце зігріти. от і мені так хочеться, і мені
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, не ставаймо фаталівтами! поки ми присутні у часі і можемо його відчувати - ми маємо бути і володарями йому, принаймі - розпорядниками. і саме тоді можемо по праву сказати у кінці днів наших: ми були творцями своїх доль, ми дарували дням радість і несли добро, ми кували своє щастя!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та т ж біль отой мазохітський, якого сам шукаєш, яким плоть і духу впоюєш: то ж солодкий біль!
Любов Ігнатова, 20.06.2015 - 13:32
Мене цей вітер кликав серед ночі... В осінній дощ і недозрілий сніг... Я линула пташиною... Ти хочеш, Щоб я ступила знов на твій поріг? Чи ти готовий знову повернути Годинника затертий механізм, Пройти удвох ті зоряні маршрути, Де є туманність моїх тихих сліз? ... Торкнусь до тебе кінчиками пальців... Щока неголена - набрався колючок... Цей вітер звів до купи двох скитальців... Ну, що - привіт, мій Їжачок!... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ваше слово ризикує вельми поселитися раптом серед полів душі моєї занедбаних, приживитися, прирости корінням невидимим - але таким міцним - що потім з м"ясом виривати...
Лина Лу, 20.06.2015 - 12:57
Торкнутись ПОГОЛЕНОЇ щоки...ніяк...не можна?Для мене ця така мила,домашня деталь привнесла нотку посмішки в такі журливі рядочки...Гарні,глибокі,як завжди... 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все можна повторити. і все знову відчуть, побачить, доторкнутись, поки ми тут, поки під небом!.. хай з іншим серцем, перед іншими очима, голосом, запахом, смаком вуст - але лиш захотіти!
Олекса Удайко, 20.06.2015 - 11:44
 Розплачуємя за гріховність свою, помираючи! Правдники живуть вічно!  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"блажен, кто верует, тепло ему на свете!" ось можна і погодитись: розплачуємося! хоча ні гріхів не творили, ні на землю не впускали не запрошували, та хтось розпорядився наділити нас такими недосконалими і душами, і розумом...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
