Щодень такий простий, звичайний.
Ти прокидаєшся, встаєш,
Від сну думки нові вражають
І ти живеш, ти знов живеш.
Гаряча кава, зубна щітка,
Усе знайоме, все своє,
Воно тобі до рук - ти звикла
І все чудово, все, все, все.
Не думаєш хто тебе зрадив,
Кого можливо кривдиш ти,
Усі гріхи усім прощаєш,
Життя одне, лише одне.
Ти оптимістом все ж буваєш,
Чи молодець, чи часом ні,
Доволі часто ти себе караєш,
Але це ти, така ось ти.
