Не помирайте у Донецьку на війні солдати,
Нехай не плаче в хаті рідний батько й мати.
Нехай не проливає сльози, й не ридає,
Що вже в живих синочка рідного не має.
Навіщо нам оця страшна й клята війна?
Скільки в землю патріотів положила вона?
З моєї Львівщини Герої теж на війні загинули,
Свої сім"ї й діточок на віки вже покинули.
Серця всі материнські краються на двоє,
Тяжко відпускати на Донбас дитятко своє.
Всі моляться, щоб Господь Бог їх оберігав
І ангел -охоронець біля них завжди літав.
Ця війна була давно Путіним задумана.
І до дрібничок теж була вона продумана.
Але він не знав, щоб патріоти у нас є,
Які готові віддати за Україну аж життя своє.
Ми від окупанта захистимо свою країну,
Нашу квітучу й незалежну неньку - Україну.
Всіх москалів й сепаратистів відженемо
І щасливо, й дружно після цього заживемо.
В євросоюзі дуже скоро ми будемо жити,
З всіма людьми на світі зможемо дружити.
Ще посміхнеться щастя українцям і країні,
Слава Героям - Патріотам ! Слава Україні!
