Не плачте мамо, не треба, не журіться….
Вам посмішка краще для лиця,
Уже так пізно,а мені не спиться,
Ви для мене дорожчі,талановитого митця..
Я ще зовсім мало прожила,
Та вже багато зрозуміла…..
Якби не ви,я б нічого не вміла.
Не була б такою,якою зараз є,
Ви для мене найкращі,ви серце моє,
Ви спогад, ви думка,ви найдорожча хвилина,
І вдячна я Богові. Що я ваша дитина…
Вибачте, мамо,за істерики вибухи.
За сварки, образи,роздратування хвилини……..
Вибачте, що живу не так, як вчили
Та я обіцяю, що виб*юся в люди,
Що заговорять про мене повсюди.
За себе пишатись я вас ще змушу,
і я зв*язок, що між нами, я не розрушу