Отрута самоти мене вбиває
Поволі та щораз хутчіш
Так наче в серце проникає
Із болю точений холодний ніж
Мені вже краще було би не жити
І зоряних не бачити небес
Людей не бачити не їсти і не пити
Не вірити ніякому з чудес
Я скнію знов на самоті
Мене самотність знов зїдає
В моєму темному житті
Ні краплі радості немає
Себе питаю: де живе та сама,
Якій серденько своє піднесу?
Її нема, моя життєва драма
Свою печальну набула красу...
...з різдвяними святами 
