Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Дуб і верба - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! В житті по - всякому буває,як у природі, так і в путі, ми спішимо і не встигаєм, втрачаєм радощі земні... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! Без підтримки у наш час не вижити... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Життя бува дуже важке і у природи, і в людей, і всім дуже потрібна підтримка... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! Це реалії життя і в природі, і серед людей... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю, хоч і сумно було, як писала, та й тепер,коли перечитую, то спогади переплітаються з сльозами, але нічого змінити не можна, на жаль... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() DVI, 19.03.2016 - 20:43
Ти сильніший, міцний, Гілля ти розпусти, І в боки їх розкинь, І вербі поможи. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! В моїм житті всього було і доброго, й не дуже, та слава Богу, ми не були байдужі. От тільки смерть хороших вже забрала:сина й невістку, чоловіка й маму,й брата,.. Та треба жить, терпіть, часом і плакать, а ще писать і пам"ятать, цього у нас нікому не забрать... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос, 19.03.2016 - 19:56
Класична пара, оспівана в українських народних піснях, мабуть, це вже символічно... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Твоя правда6 дуб і калина - символічна пара оспівана давно, та я коли писала цей вірш не думала за це, просто виливала свій біль на папір... ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано! Отож і черпаємо сили у житті, природі,.. та вони, ті сили, дуже вже швидко десь діваються, на жаль... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Променистий менестрель, 19.03.2016 - 18:46
Ой вербонько вербо,Складне це життя є... Молитва до неба,... Господь лиш все знає... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Славо! Дуже складно і важко, і можливостей нема. У мене ще трохи легше, бо до цвинтаря, де поховані і синок, і чоловік, і мама 10 - 15 хвилин ходу,а в село завжди дуже хочеться, там ще живі чоловікові рідні, а в мене є багато друзів та далеких родичів, то я раніше частіше їздила, а тепер 1 раз на рік, або син, або донька мене підвозять, а другого дня забирають... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Писала серцем і душею... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Так воно й було, такий біль був і в серці, і в душі, ото й вилила його на папір... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() галина букініч, 19.03.2016 - 18:06
Вірш душевний, таке враження, що це народна пісня, з тих сумних пісень, які співалося про жіночу долю. Успіхів! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Цей вірш писався у невимовній тузі, тому й сумний... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Променистий менестрель, 19.03.2016 - 17:21
Валю - у п'ятому куплеті в першій стрічці пропущено склад НІ в слові сильНІший...А вірш хороший... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Славо! Уже виправила. Цей вірш писався після загибелі сина, чоловік запив, а я була в такім розпачі і не уявляла, як буду жити без синочка, тому написала цей вірш для чоловіка, та й для себе: він дуб, а я верба... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталі Калиновська, 19.03.2016 - 17:07
Об"єднались навік-І той дуб, і верба, Менші стали з тих пір У них сум і журба... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Дуже гарно і пісенно! ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Дуб і верба символічні, насправді це образи чоловіка і жінки,..хоча і в природі таке певне буває... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Так воно в житті і є, але ж є такі біди, які немає сили турпіти, а нікуди ж не дінешся,все треба витримать... ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|