А у нас було таке:
На країну Альмаріну
Нападали злого хана чужаки,
Як оті граки.
Тоді швидко викликали
Сандалійця-альмарійця.
Ну а сам він був нівроку:
Мав же силу не просту,
Тлумив кожного під боки,
Кого в пику кого в ніс
І одразу перемогу
Для країни Альмаріни
Він приніс.
Хан тут сильно розізвився,
Але дуже не журився,
Трішечки поміркував
І злого чорта в гості підізвав.
Чорт відразу прилетів,
Наказ хана зрозумів.
Він напав на Альмаріну-
Гарну славненьку країну.
Альмарійці не зівали,
Зразу всі на захист стали
Сандалійця-альмарійця
Знову дружно викликали.
Чорт тут кинувся на міст
Потягнувши довгий хвіст.
Сандалієць-альмарієць
Теж метнувся до моста
І відірвав йому хвоста.
Хан присів на трухлий пень
І проплакав цілий день,
Цілий день не спав, стогнав
Та все чорта проклинав.
І від тоді на країну Альмаріну
Вже ніхто не нападав:
Чорт сконав і хан пропав.
