Що ти таке,моя Вкраїно?
Кружляння беркута важке,
Дніпра старого плин невпинний,
Хто ти така,що ти таке?
Мо’ торба старця повна лиха,
Чи може пісня повна чар,
А мо’ турецький яничар,
Що витяг ятагана з піхов?
Козацька посивіла слава,
Чи пані горда та лукава,
На цвинтарі рясні хрести,
Колючі сльози сироти?
Скажи,Україно,хто ти?
А може зла й тупа карга,
Яка не вірила у Бога
Й чужого жерла пирога,
Не вміючи зліпити свого?
Що ти таке,о Україно,
Літак,що падає в піке?
В дугу зігнута рабська спина?..
Скажи мені,що ти таке ?
Ти наша мачуха,чи мати?
Тебе любити,чи начхати
На тебе і піти в світи
І долі кращої шукати?..
Молю тебе-та хто ж бо ти?
…-Питаєш ,хто я…Може й пісня-
До зір задумливий політ…
А мо’ ковток найперший кисню,
Яким тебе зустрів цей світ;
А може заповідна мрія-
Фантазії химерний плід,
А може я твоя надія,
Крихка неначе перший лід;
А може я ота зоря,
Що сходить між двома горами,
А може думи Кобзаря,
Що й досі бродять межи нами;
А може я твоя душа,
Як квінтесенція вірша;
Квиління чайки в темнім лузі,
Потік весняний у ярузі,
Той,що вирує та реве,
Який так часто греблі рве,
Чи брязкіт шабель ,дзвін стремен
При переселенні племен…
Важких чобіт чужинських тупіт,
Пшоно обідране у ступі
І смак несоленої каші
І крик знадвору: «Наші!..Наші-і-і!!!»
…Було таке,де правду діти,
Раділи і старі і діти.
…Хоча далеко і не всі…
А мо’ я квітка у росі;
Мо’ схрон УПА у темнім лісі;
Мо’ шмайсер схований у стрісі;
Вонючі нари у ГУЛАГУ;
Медаль на грудях «За Отвагу»;
А мо’ тополя серед поля;
У бога виплакана доля…
Мо’ шепіт всохлого клечання ,
Врожаю доброго чекання…
Я- твоя воля і тюрма,
Я наче є – мене й нема.
Я- грім і блискавка в пітьмі!
Я- сурми клич за ворітьми !
Я -скіфський кінь,що б’ється в стайні!
Я –КИСНЮ ТВІЙ КОВТОК ОСТАННІЙ !
Вал.Коваленко
ID:
655624
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 29.03.2016 19:58:44
© дата внесення змiн: 29.03.2016 19:58:44
автор: ВалКоваленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
