Ми , юне покоління Батьківщини,
Все хвалимось, що маєм на сьогодні.
Стільки благородних планів, мрій , ідей!
А чи діждеться наше старше покоління
Гідної зміни, добра й поваги від своїх дітей?
Коли частенько чуєш:
Навіщо мені "вкалувать", потіти,
Від нас нікуди і ніколи
А ні робота ,ні наука не втече. Скажу зарозумілому хвалькові
Згадай одне прислів`я: "Вода під камінь під
лежачий не тече".
То чим же ми сьогодні загордились "патріоти"?
Яке добро зробили і кому ?
Може тим, що мову нашу ніжну , мелодійну
Переробляєм нащось на блатну?
Чому ми не вчимося співчувати,
Підтримати товариша в біді?
Умій радіти, веселитись і не забувати,
Що всяке може трапитись в житті.
Невже так наші душі зачерствіли,
Замовкла в серці музика життя ?
"Любімо ближнього",- сказав Господь.
Покаймося . Поки не пізно.
Бо не буде вороття.
Були в часи буремні справжні патріоти,
Вітчизну відстояли в боротьбі
І стільки страху й горя натерпілись
Що не могло й приснитися тобі !
А чи навчився ти по-справжньому любити Україну
Чи дорожиш гербом і прапором її?
Пора давно нам кожному подумать
Для чого живемо на цій землі.
