Із неволі нам дорога
Кров’ю проливати
Божа воля, така
Щоб не забувати
Тарас яким був
Таким і зостався
Був кріпаком
А дух не зламався
Не зломити його духу
І кайдани не одіти
Ще довго йому
Світилом горіти
Щоб поневоленим
Дорогу указати
Понівеченим серцям
Дух їх піднімати
Світлий той орел
Над Україною літає
Божим духом
Серця підкріпляє.