Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Башинська: ОТПУСТИТЕ МЕНЯ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Гор2, 19.06.2016 - 12:41
Дякую Надія Споглядаючи на гойдання гілок у Вашому творінні мені таке навіялосося:: ...Нові стосунки на щаблях життя повсякденного, Виникають на основі певних моментів старого... Враховуючи досвід і помилки тісноти Ми всі прагнемо щасливими бути. Жіночі бажання просто задовольнити? Ми різними є - і це нас об’єднує... Мабуть потрібно належно піклуватися про неї, А не морочитись - її бажаючи змінити... Любімо жінок, їх свободу - територію поважаючи. Тоб то, ні до чого не примушуючи... Ніхто та нікого до вибору не заставляє, Отже, ні до чого і не примушує... Приходити одне до одного, не нав'язуючи свій плід... Дарунками пестити, не бажаючи нічого у відповідь... Вміти прощати, не боячись втратити... Говорити про свої почуття і пам'ятаючи - Не покладати на них відповідальність за них. Ділитися знаннями, а не повчати - стосунки об’їдаючи... Радіти потрібно кожної миті життя опроміненного... І нам таким, які насправді ми є. Якщо жити з такими почуттями, без шухляд облудного — То певною мірою ми зможемо збагатити одне одного. Любов - це як квиток до буття Який нам надано придбати Несучи шляхетно кожен свою валізу... По стежинам земного життя . Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам,Гор2, дякую!!! Дуже мудро говорите...Кожне слово - правда! Світлана Крижановська, 19.06.2016 - 00:14
Наша жіноча логіка, яку не завжди ми розуміємо до кінця - і що вже казати про розгублених мужчин?
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми...так... Стараємось себе зрозуміти. Таот, що виходить. Мабуть, у цьому і є ми, жінки. А от чоловіки мають бути впевненими,сильними духом, конкретними! В цьому і є гармонія між нами! Наталі Калиновська, 18.06.2016 - 22:49
Мне слова нужны, слышите? Ваши.Исцеляют мне душу они. ПРЕКРАСНО! Єлена Дорофієвська, 18.06.2016 - 19:08
Отпустите меня. Нет... Не надо. Я сама себя отпущу. Подарите мне. Нет... Не надо. Я сама себе подарю. Крик души, Надя Знакомо очень, близко Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Крик души...? Душа - тонкая, хочется её понять.А Вы очень чувствительная! Вот Вам и близко... Валентина Ланевич, 18.06.2016 - 18:01
Якщо не відпускається, той намагатись не варто вивільнитись із під цього впливу, однак нічого путнього з того відпускання не вийде.
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо! Ви праві. Якщо не відпускається, значить треба міцніше триматися.
Евгений Познанский, 18.06.2016 - 16:21
Прекрасные строки. Это просто замечательное стихотворение. Обратите на него внимание, оно должно стоять на одном из первых мест в вашем творчестве!
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю,Евгений! Это стихотворение родилось сегодня.Я его перечитываю и сама стараюсь понять. Но его больше чувствуешь, чем понимаешь. Правда...Оно мне тоже нравится. |
|
|