Дивина
Дивина якась, та й годі:
У цілунках тане цнота,
Розквітає буйно врода,
Дух захоплюють красоти.
Ошаліло б’ється серце,
Дівча красне, мов ікона,
Закликає в тайні дверці,
Замикає до полону.
Скачуть мрії молодечі,
Сни являють кольорові,
Манна сиплеться на плечі,
Творить крила юнакові.
А надворі красне літо,
Райський сад в повівах спіє..,
Осінь йде, буріють віти..,
Мов сказився, чуб сивіє.
Лягли коси у покоси,
Чисті голови, мов бубни.
Захаращують заноси,
Мерзнуть помисли облудні.
А весною все понову:
Дибом пристрасті юначі..,
Мчиться пал на скакунові,
Дзвенькотять шаблі козачі.
15 серпня 2016 року