Самотньо ,страшно,темно...
Де те світло?знов пітьма-не видно.
Кричиш від болю та ніхто не чує..
Бо це душа кричить,ніхто і не почує..
Якби це тіло закричало,
То у вухах всім позакладало..
А так всі сплять,ніхто не чує..
Не живе душа,а так, кочує..
По найтемніших закутках сидить..
І все кричить,кричить..
А ти з розуму потроху сходиш,
Ніщо не допоможе,що ж поробиш..
Ніхто не чує і не знає,
Як твоя душа ридає..
А знаєш чому так?
Душа сама вільна,не кріпак..
А її душу полонили,
Закривавили,ще трішки і убили...
А знаєш як це жити без душі?
Встроми у серце ти своє ножі!
Не хочеш?знаєш що станеться відразу!
Отож бо і воно, без душі ніхто не жив і разу!
