Ой зі сходу чорна хмара прилетіла.
А ту чорну проганяє хмара біла.
Ой та чорна-чорна хмара ще й велика.
Наробила, гляньте люди, скільки лиха!
Хмара чорна блискавиці розсипає.
Білу хмару, білу хмароньку лякає!
Не боїться біла хмара блискавиці,
Бо бере воду із рідної криниці.
Не боїться біла хмара того грому,
Бо літає недалеко коло дому.
Бо літає недалеко коло хати,
Де сестриця, брат рідненький,
батько й мати.
Розправляй же свої крила лебедині,
Неси, рідная, ти славу Україні!
Бо земля батьківська наша дуже давня.
Має бути в неї доля дуже гарна!
Ой зі сходу чорна хмара прилетіла,
А ту чорну біла хмара зупинила!
А ту чорну біла хмара зупинила,
Бо любов у світі є – найбільша сила!
Дуже гарно, Надійко! Білу хмару, білу хмару Україна виглядала,виглядала і гукала...Біла хмара клич почула,свої крила розгорнула і на поміч поспішила...